зворушений — прикм. (який зворушився, розхвилювався), схвильований Пор. розчулений … Словник синонімів української мови
зворушений — 1 дієприкметник від: зворушити рідко зворушений 2 прикметник схвильований … Орфографічний словник української мови
зворушеність — ності, ж. Стан за знач. зворушений II 2) … Український тлумачний словник
зворушено — Присл. до зворушений II 2) … Український тлумачний словник
порушений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до порушити. || пору/шено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., діал.Зворушений, схвильований … Український тлумачний словник
розчулений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розчулити. 2) у знач. прикм.Приємно схвильований, зворушений. || Який виражає схвильованість, зворушеність. || Сповнений схвильованості, зворушеності … Український тлумачний словник
сколихнутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сколихнути. 2) у знач. прикм. Схвильований, зворушений … Український тлумачний словник
розчулений — (приємно схвильований), розжалоблений, розніжений Пор. зворушений … Словник синонімів української мови